Дітей нацменшин найчастіше ображають на вулиці та в школі

Стан дотримання прав дітей національних меншин та рівень їх інтеграції в українське суспільство оцінюється на рівні вище середнього.

Як передає кореспондент УНІАН, про це свідчать результати соціологічного дослідження Фонду «Відкрита політика» «Стан дотримання прав дітей національних меншин в Україні та їх інтеграції в українське суспільство», оприлюднені сьогодні на прес-конференції в Києві.

Дослідження засвідчило існування проблеми образливого ставлення до дітей у зв’язку з їх національністю: з образливими висловлюваннями або ставленням у зв’язку з їх національністю стикалася майже половина опитаних дітей національних меншин - учнів загальноосвітніх навчальних закладів Деснянського району м. Києва. Причому, найчастіше з цим вони зіштовхувалися на вулиці (84%) та в школі (45%). Образливо висловлювалися або поводилися з дітьми національних меншин однолітки, які не є їх друзями (60%), незнайомі дорослі люди (47%), друзі та вчителі (18% та 15% відповідно).

Загалом, за результатами дослідження, стан дотримання прав дітей національних меншин оцінюються на рівні вище середнього – 7,5-8 балів за 10-бальною шкалою. Найкраще в Україні реалізуються: право на користування своєю культурою, сповідування своєї релігії і виконання її обрядів, а також користування рідною мовою (8,8 балів); право дітей проживати з батьками та родинами або з тими, хто зможе найкраще подбати про дітей (8 балів); право на освіту та безкоштовне початкове навчання (7,8 балів) та право на ім’я та громадянство (7,7 балів). Найгірше – право на захист від всіх форм насильства та зловживань (5,5 бали), право на особливу турботу в зв’язку з особливими потребами (інвалідність, тощо) (5,8 бали), право на користування благами соціального забезпечення, включаючи соціальне страхування (5,8 бали).

На рівень дотримання прав дітей національних меншин головним чином впливає статус та становище батьків дітей, недосконалість українського законодавства, передусім, практична відсутність механізмів реалізації законодавчих норм, мовний бар’єр, відсутність державних соціальних програм для біженців і шукачів притулку та випадки ксенофобського ставлення до дітей національних меншин в українському суспільстві.

Переважна більшість дітей національних меншин спілкується зі своїми друзями російською (66%) та українською (23%) мовами. Більшість з них (65%) сприймає Україну як свою батьківщину, їм близькі культура, традиції та звичаї України (65%), що свідчить про достатньо високий рівень інтеграції дітей національних меншин в українське суспільство.

Практично половина опитаних дітей національних меншин (41%) планують навчатися та працювати в Україні, трохи менша частка (35%) – планують тут навчатися, але працювати поїдуть в іншу країну. Близько 8% опитаних ніяким чином не пов’язують своє майбутнє з Україною – вони планують навчатися та працювати в інших країнах.

«Враховуючи, пілотний характер проведеного дослідження, отримані результати не можна поширювати на всю територію Україну, проте, виявлені в результаті дослідження тенденції актуалізують питання розробки форм, технологій та моделей запобігання проявам нетерпимості та формуванню моделей толерантної поведінки у дітей та батьків» - зазначив генеральний директор Фонду «Відкрита політика» Ігор ЖДАНОВ.

Довідка УНІАН. Опитування проводилося протягом серпня – листопада 2009 року. Під час дослідження було проведено опитування учнів загальноосвітніх навчальних закладів Деснянського району м. Києва, фокус-групи з батьками учнів та глибинні інтерв’ю з фахівцями, які безпосередньо працюють з дітьми, представниками органів влади, міжнародних та громадських організацій, які працюють в сфері захисту прав дітей. Дослідження було проведене за підтримки Посольства Швейцарії в Україні.