В Україні продається все: яйцеклітини, сперма, лоно жінки

Тут процвітає бізнес народження дітей сурогатними матерями... Це дозволяє закон... Мати-породілля зовсім забута українським законодавством, дітей народжують без будь-якого знеболення... Публікація з «Ліберте» (Швейцарія).

Україна: черево на продаж

До сотні дітей на рік народжується в Україні сурогатними матерями. Цей бізнес, який активно розвивається тут, приваблює іноземців, оскільки у більшості європейських країн сурогатне материнство заборонено. Вашій увазі пропонується репортаж про феномен, який ставить непрості етичні та медичні питання.

«Тетяна, сурогатна мати, молода, стан здоров’я добрий, група крові A+, уже має дитину і бажає допомогти іншій сім`ї». Лапідарний опис черева для здачі в оренду... Оголошення такого штибу рясніють на сайтах та форумах українського Інтернету й супроводжуються тарифами в доларах або євро. Водночас у більшості європейських країн сурогатне материнство заборонено. Якщо у Франції його легалізація є темою для обговорення, яка була реанімована до наступного перегляду закону з біоетики, то в Україні справу врегульовано: бути сурогатною матір’ю цілком законно. І є багато кандидаток, приваблених обіцянками гарної винагороди, адже середня українська зарплата становить близько 170 євро.

Дуже ліберальний закон

Тут усе продається: яйцеклітини, сперма й черевна порожнина, – і це завдяки дуже ліберальним нормам законодавства, явно задуманим для поліпшення демографічної ситуації, яка погіршується в Україні з часів краху СРСР. Граючи на бажанні мати дитину, клініки, що спеціалізуються на репродуктивній медицині, заманюють хороших клієнтів далеко з-поза меж України.

Так, у середині червня цього року Рада професійної асоціації французьких лікарів застерегла колег щодо «вербування», яке здійснюється деякими установами, що базуються в Україні (а також у Іспанії та Греції). Вони пропонують лікарям пересилати їм пацієнтів, спокушаючи «обіцянкою комісійних за кожного направленого пацієнта». А ці агентства, у свою чергу, зобов’язуються знайти жінку, яка зробиться «інкубатором» на дев`ять місяців.

Історія Валентини

Валентина, світлокоса киянка 34 років – рідкісна перлина. Мати трьох дітей, вона вже тричі виносила дітей для інших. Стільки вагітностей передчасно зістарили її тіло. Вона розповідає: «Уперше я зробила це у віці 27 років, і це було для українських батьків, вони отримали маленьку доньку. Потім я народила близнят для німців. Потім ще близнята – для української пари, але я втратила їх на 17-му тижні». Вона забула фотографії німецьких близнят, але гордо демонструє фото першої дитини, народженої нею як сурогатною матір’ю – блондиночку з блакитними очами. Будучи «старожилом» професії, Валентина просить 10600 євро за дитину плюс 400 євро на місяць на період вагітності без урахування вартості медичних витрат. На манну небесну сподіватися не доводиться. «Мій чоловік і я – сироти, і ми можемо розраховувати лише на самих себе. Обоє працюємо на будівництві. Що робити з нашою зарплатою, аби орендувати квартиру й заплатити за навчання наших дітей?»

За «сурматеринство»

Навколо черева сурогатної матері з цього бізнесу отримує свій прибуток ціла мережа посередників. Фірму Vita Felice, яка помпезно охрестила себе «міжнародним центром сурогатного материнства», важко оминути в цій сфері. Центр пропонує цифри, цілком зрозумілі для іноземців: від 40 до 50 тис. євро, включаючи пошук сурогатної матері, підсадку ембріона, найм квартири в Києві на кілька тижнів перед народженням дитини... Усі турботи покладаються на батьків, у тому числі госпіталізація перед пологами. Це агентство працює руку об руку з приватними клініками високого рівня, де загалом приймають економічну та політичну еліту країни, яка тікає, мов від чуми, від громадських лікарень.

Віктор Кузін є власником клініки «Ізіда», яка розміщується в передмісті Києва і спеціалізується в заплідненні in-vitro. Він проводить свою відпустку в Монако і не приховує своїх міжнародних амбіцій: «Ми приймаємо 25 тисяч пар на рік. Багато наших клієнтів приїжджають з Ізраїлю, Англії, США, Італії... Поки що небагато з Франції, але все в майбутньому. Найчастіше від вас приїжджають, щоб знайти овоцити (недозрілі яйцеклітини), але ми маємо також близько двадцяти сурогатних материнств щороку». Це багаті українці в країні, де більш як третина населення живе за межею бідності.

Справжнього професіонала сурогатного материнства Валентину теж забавляють наші етичні застереження в цьому питанні. «Я маю дома троє дітей. З іншими я ніколи не відчувала материнського зв’язку, – стверджує вона. – Для мене справжній зв`язок установлюється в день народження, коли ти тримаєш дитину у своїх руках, гойдаєш її, встаєш до її вночі... Саме в цей момент стають мамою, а не до того». Ця сильна й упевнена молода жінка знає про те, що багато її колег ламаються після кількох місяців вагітності перед перспективою розлуки з дитиною.

Небезпека для матері

В Україні мати-породілля зовсім забута українським законодавством. Тут приводять дітей на світ без будь-якого знеболення. Валентина сміється над цим. Тільки-но вийшовши з третьої вагітності, вона збирається розпочати четверту. «Граничний вік, 36 років. Якщо маю ще здоров`я, то хочу робити це, доки можливо». Валентина має труднощі вибору: їй зробили пропозиції близько півсотні бездітних пар…

Матільда Гоанек, «Ліберте» (Швейцарія)

З французької переклав Микола Писарчук