Як зробити українські суди відкритими?

Неспроможні самостійно — допоможуть іноземці. Демократичні процеси в Україні впроваджуються не без сторонньої допомоги — і фінансової, й ідеологічної. Словом, велосипед вигадувати не доводиться, хіба що кататися на ньому треба навчитися, та й то на чужому досвіді. Вже третій рік поспіль канадці допомагають українським органам Феміди “очиститися” - принаймні стати прозорішими і доступнішими для самих громадян.

Спроба спрямувати судову реформу  ”назустріч людям зроблена проектом Україно-Канадського довгострокового співробітництва щодо впровадження судової реформи. Саме в цієї програми на меті — зробити суди відкритими. На днях виповнюється три роки, як на досвіді роботи власних суддівських органів канадці допомагають підвищити якість правосуддя і в Україні — намагаються внести в суди принцип неупередженості при винесенні судових рішень. 

Уповноважений з федеральних судових справ Канади Клод Прованше вже зробив власні висновки після трьох років впровадження проекту. І вони є досить позитивними: " Проект розпочався у 2006 і дуже добре впроваджується. З того часу ми відвідали кілька судів - модельних судів - і помітили, що зміни, які з’явилися за останні два роки, дійсно вражаючі, насправді є великий поступ".

Таких модельних судів, про які говорить Клод Прованше, в Україні створено три: два — в столиці, один — в Одесі. Від початку проекту в них проводиться реорганізація роботи, здійснюється загальна комп’ютеризація процесу.

Одним з перших «експериментаторів» в цій сфері став Київський апеляційний суд. І справді — нині порівняно ще з декількома роками тому приміщення суду не впізнати: повсюди електронні табло з інформацією про розгляди судових справ, автоматизована система доступу, комп’ютери, звідки кожен може дізнатися про свій особистий перебіг справи. Полегшало з роботою і самим працівникам Феміди. Голова судової палати у цивільних справах Віктор Качан переконує, що впроваджені на основі канадського досвіду технічні процеси вже дали результати — поменшало паперової роботи.

Апарат суду в рамках проекту структурували на секретаріат та низку відділів. Створили серед них і відділ для прийому громадян. Його начальник Тетяна Литвинко пояснює доцільність та необхідність існування такого відділу: "Він виступає як допоміжна ланка в реалізації прав громадян і значно полегшує доступ до інформації та рішень по справах громадян".

В 2003 році Київський апеляційний суд першим розпочав роботу із комп’ютеризації. Саме тоді встановили всі електронні табло та спеціальні термінали для доступу  до інформації про перебіг судових справ. Окрім того, у суді впровадили автоматизовану програму судового діловодства. Вона економить час та полегшує паперову тяганину. Головний спеціаліст відділу прийому громадян та попереднього розгляду їх звернень Ольга Малаціон ділиться власним досвідом роботи із такою програмою: "Раніше було багато паперової роботи, ми не могли багато часу приділяти відвідувачам. Незручно було й підняти якусь з справ — треба було йти до канцелярії, носити чимало папок, це відбирало багато часу. Тепер набагато легше, все автоматизовано".

На думку канадських колег, плюс в комп’ютеризації та автоматизації судових процесів не тільки в тому, що вона економить час слуг Феміди і самих громадян, але є ще й необхідною умовою реалізації прав і обов’язків під час судового процесу.

За сприяння Канадської агенції з міжнародного розвитку у судових приміщеннях встановили комп`ютерні кіоски. Їхня дія проста: люди не звертаються до чиновників, а самі можуть дізнатися про документи та перебіг їхніх справ та навіть отримати подальші інструкції через комп’ютер.

Дніпровський районний суд — один з найбільших місцевих судів України. Створений у серпні 1969 року, нині тут працює 39 суддів та більше сотні співробітників суду. Як модельний працює з 2004-го. З того часу суд, по-перше, переїхав до нового приміщення, розширився, по-друге, впровадив автоматизовану систему доступу до інформації. Встановили тут і програму обліку тих, хто має доступ до справ. Найвищий — у голови суду. Решта фіксуються і можуть вносити зміни у справи тільки відповідно до своїх посад. "Лише одна особа в суді має право доступу щодо дозволу вносити зміни. Цю технологічну базу спеціально встановили, щоб жоден не зміг внести змін. Та й значно скоротилося дублювання і помилки у справах", - розповідає керівник апарату Дніпровського райсуду Людмила Клочок.

Голова суду - Володимир Хіміч — новаціями також вдоволений: "Включення до списку модельних судів стає важливим етапом для розвитку. Модельна форма оптимізує робочий процес. Зміни дали змогу вивільнити суддів від багатьох зайвих справ. Сталися зрушення у роботі. Тож, впровадження основних принципів проекту принесли очікувані результати. Вони сприяють підвищенню рівня судочинства".

На думку розробників проекту, ще один його плюс — обмеження корупції у судах. "В цілях цього проекту не було напряму зафіксовано мету виявляти корупцію у судовій системі, але певні заходи сприяють покращенню ситуації взагалі. Якщо говорити, зокрема, ми дуже багато співпрацювали з українською стороною із розробки етичного кодексу суддів. Може, не треба дуже гучно і напряму, але про такі речі треба говорити і кодекс етичної поведінки суддів також може сприяти зменшенню корупції у судах", - говорить Клод Прованше. На його думку, імідж судів є дуже важливим. "Довіра і імідж - це така річ, яку не підеш у крамницю і не купиш, власне, ця довіра формується на основі діяльності судів, а тут дуже важливим моментом є прозорість і відкритість судів, якщо громадськість буде знати, що в них є доступ до судів, якщо вони знають, що в судах проходить, якщо рішення доступні у громадськості, тоді довіра до судів зростатиме",  - заявляє він.

Однак три модельних суди — це ще не привід для радощів, кажуть юристи. Покращити імідж та зміцнити довіру до вітчизняної Феміди неможливо тільки із впровадженням кількох комп’ютерів та електронних табло в трьох судах. Судова реформа повинна йти також шляхом створення ефективної організаційної структури суду, зміни діяльності місцевих судів як судів першої ланки, що вирішують понад 90% усіх справ, але мають безліч недоліків у своїй роботі. Звідси ж — і відчутне зниження довіри суспільства до судових органів, низька ефективність роботи та несвоєчасний розгляд справ. Юристи переконують, що ці питання є доволі нагальними, але ними, на жаль, проблематика судоустрою України не вичерпується. Аби змінити судову систему в цілому, потрібно ставити з ніг на голову всі органи Феміди. А на це в українців навряд чи вистачить коштів та інтелектуальної підтримки, навіть із допомогою іноземців. Тому радіємо хоча б тому, що маємо.

Олександра Золотарьова