
«Педофіли, збоченці і маніяки масово їдуть до України». Для фільму жахів, назва непогана. На жаль, тут йдеться про зовсім інший жанр... Слова ці становлять заголовок інтерв’ю з народним депутатом Геннадієм Москалем.
Скажу відразу, слова насторожують. Нехай читач не підозрює мене в якійсь нездоровій симпатій до педофілів. До них, так само як і до маніяків ставлюсь вкрай негативно. А щодо збоченців - нехай представник найвищого законодавчого органу пояснить, кого він має на увазі й якими критеріями ми можемо керуватися, аби виявити збочення..
Але про що ж ми говоримо? З цього запитання починаються проблеми, і немалі.
Пан Москаль, виявляється, говорить про мігрантів.
Можна виявити конкретні тези. Нібито всі, аж до Секретаріату Президента, борються з незаконною міграцією, але окремо та безсистемно, а тому сенсу немає. Шановний депутат уважає, що «Україна зробила величезну дурість, ратифікувавши Закон про реадмісію з Європейським Союзом». Людей можна повертати до України, а східні сусіди, від яких приїжджають багато бажаючих потрапити до ЄС, не поспішають ратифікувати аналогічні угоди з Україною. Через це дійсно виникають проблеми, і хотілось би бачити політичну волю до вирішення проблем не тільки з боку України.
Сумніви викликають статистичні дані, а мова не йде про арифметичні помилки. Нібито в минулому році в Україну в`їхали 26 млн 160 тис., а виїхали 25 млн 40 тис. іноземних громадян. «У той же час на обліку в МВС на даний час перебувають 279 тис. іноземних громадян. Відніміть це число від 1 млн. 12 тис. чоловік і отримайте на виході: рівно 733 тис. нелегальних мігрантів живуть поряд з нами і "у вуса собі не дмухають".
Не слід забувати, що в цю цифру входять громадяни сусідніх країн, зокрема, росіяни, які ставлять собі за мету інші завдання, аніж розбещувати дітей або скоювати серійні вбивства. Вони мають приблизно такі самі цілі, як і громадяни України, які виїздять до РФ.
Без уточнення такі цифри служать тільки одній цілі, знайомій з радянської історії, – вселяти тривожну думку, що ворог ховається серед нас. І оскільки не згадується, що це не ворог, а, наприклад, дід сусідів, якому сумно жити самому в Воронежі, то люди злякано починають шукати тих «підступних» іноземців. А на облік стають саме ті особи, які виділяються – за кольором шкіри або за незнанням мови.
Слід відзначити ще одну річ, яку чомусь оминув увагою народний депутат. Не всі ті люди опинилися в Україні через бажання купити автомобіль або з’їсти чіпсів. Є й ті, хто з різних причин не могли залишатися на батьківщині. Чи треба нагадувати, скільки українців в нашій недавній історії розкидано по світі? Багатьох би вбили або надовго позбавили волі, якби їм не надали притулку.
Давайте не будемо про це забувати!
Якщо особі загрожує небезпека, її не можна примусово повертати. Це є загальнолюдський моральний обов’язок, який втілює міжнародний договір, до якого Україна приєдналася.
Хочеться думати, що читаємо тільки частину записів інтерв’ю, й окремі речення просто невдало змонтовані. Важко повірити, що народний депутат міг би так фатально плутати різні речі або навмисно вводити людей в оману. Геннадій Геннадійович, безумовно, має право на свою думку. Але він не має права перекручувати інформацію.
Цитуємо: «сьогодні всі педофіли, збоченці, різного роду маніяки, які раніше намагалися знайти собі притулок на Філіппінах, в інших азіатських державах, їдуть сотнями і тисячами до України. Це – справжня трагедія для нашого суспільства. Ніде більше в світі ви не знайдете такої кількості бездоглядних дітей, як у нас. …У нас буйним цвітом квітне секс-індустрія».
Скільки тут маємо проблем? Незрозуміло чому ці «педофіли, збоченці та маніяки» раніше скоювали злочини далеко від Європи, а тепер почали «злітатися» в Україну. Адже Геннадій Геннадійович покладає провину за всі негаразди на ЄС. Нехай він пояснить, чому вони тепер повинні шукати собі жертв в Україні, якщо мова йде про мігрантів. А може, не йде?
Чим далі, тим заплутаніше. Є проблема з безпритульними дітьми. Через цілу низку причин Україна дійсно стала привабливим місцем для секс-туристів. Це страшне зло, з яким треба боротися. Але мігранти тут ні при чому. Це різні речі, про що Геннадій Геннадійович не може не знати. Якщо секс-туристи «з усього світу злітаються сюди, немов мухи на мед», вони й відлітають. Українській владі треба здійснювати заходи проти таких злочинців і робити все, аби подолати проблеми, які уможливлюють таку ситуацію, а не використовувати тих беззахисних дітей, аби нацьковувати людей на мігрантів.
Далі пан Москаль говорить: «Україна – на першому місці в Європі з нелегальної міграції, займає лідируючі позиції з розповсюдження СНІДу і з дитячої порнографії. І на першому місці з наркотизації населення». Така плутанина різних негараздів скидається на дешеве маніпулювання – все слушно, але при чому тут мігранти? Якщо він має доводи проти окремих осіб чи навіть груп, нехай він їх наводить, але чи мають усі мігранти нести відповідальність за окремих злочинців?
Скільки можна шукати "хлопчиків для биття", на яких покладаєте провину за всі проблеми? З проблемами треба боротися – від крику їх менше не буде.
Навпаки - промови, наповнені примітивними штампами, типовими демагогічними прийомами та ненавистю, якраз підштовхують до активності всіх расистів і ксенофобів, які вміють перекладати мову ворожнечі на мову насильства.
Цікаво, чи пан Москаль помітив, що скінхеди повторюють його думку про «прохідний двір»?.
Щодо мови, згадаємо ще один улюблений прийом тих, хто намагається нацьковувати одну групу на іншу: вони вживають слова, які затирають людське обличчя. Люди відловлюють собак, Геннадію Геннадійовичу, а не інших людей, як негативно Ви б до них не ставилися!
Галя Койнаш